«Комубук» на «Книжковому Арсеналі 2017»

Друзі,

цього року ми вирішили вдати, що ми вже зовсім доросле видавництво, і тому матимемо свій власний маленький стенд на Книжковому Арсеналі. То ж якщо ви захочете порозглядати наші книжки, щось придбати або й просто познайомитись і поспілкуватись, приходьте на стенд В 4.26 поблизу рекреаційної зони «Кафе Європа». Будемо раді вас бачити!

На «Арсеналі» ми представимо видання усіх трьох черг. Деякі наклади уже майже закінчилися, тому більше шансів придбати книжки матиме той, хто завітає до нас раніше)

Книжки 3-ї черги

Людина у високому замку. Філіп К. Дік

Один із найвідоміших творів Філіпа Діка, роман «Людина у високому замку» (1963) пропонує читачеві зануритись у страхітливий альтернативний світ, де союзники зазнали поразки у Другій світовій війні. У цій кошмарній антиутопії нацисти захопили Нью-Йорк, японці контролюють Каліфорнію та все західне узбережжя колишніх Сполучених Штатів, а африканський континент піддано жахливим експериментам і практично стерто з лиця землі. У нейтральній буферній зоні, яка ділить нові конкуруючі наддержави, живе автор підпільного бестселера, знаний як «Людина у високому замку». Його книга пропонує нове бачення реальності – альтернативу світової історії, в якій держави Осі було переможено, даруючи надію мільйонам зневірених. Але який із двох різновидів «реальності» справжній? І чи не є світ, описаний у цій книжці, просто одним із багатьох можливих? У 1963 році роман «Людина у високому замку» здобув престижну нагороду у галузі наукової фантастики – премію «Г’юґо». У 2015-му за мотивами твору Діка кінокомпанія Amazon Studios розпочала зйомки однойменного серіалу, який вже встиг завоювати прихильність глядачів у багатьох країнах світу.

Портрет митця замолоду. Джеймс Джойс

Грайливий та експериментальний автобіографічний роман Джеймса Джойса (1882–1941) «Портрет митця замолоду» (1916) є яскравою оповіддю про емоційне та інтелектуальне дорослішання. Дублінське дитинство і юність Стівена Дедалуса, його пошуки власної ідентичності за допомогою мистецтва і поступове звільнення від пут родини, релігії та патріотичного обов’язку є водночас і злегка замаскованим автопортретом молодого Джеймса Джойса, й універсальною за своїм значенням історією про пошук власного голосу, який кожен митець повинен віднайти, аби сповна стати самим собою. Опублікований у 1916 році, через два роки після появи друком знаменитої збірки оповідань «Дублінці», роман «Портрет митця замолоду» остаточно утвердив ім’я Джойса серед найвизначніших представників літературного модернізму.

Дублінці. Джеймс Джойс

У «Дублінцях» (1914) Джеймса Джойса (1882–1941) читач не знайде авангардного експериментаторства «Улісса» та безоглядної сповідальності «Портрета митця замолоду». Однак насичений психологізм оповіді, емоційність фрази, увага до компрометуючих деталей, небажання вдаватися в ідеалізацію та моралізаторство, готовність шокувати «набожних та благочестивих», як і усвідомлення того, що колір батьківщини  – це не завжди блакитний відтінок неба, але й монотонна сірість дощового дня та брудно-коричнева багнюка дублінських вулиць – усе це дозволяє безпомилково упізнати стиль пізніше знаменитого на весь світ автора, а заразом робить цю збірку малої прози Джойса визначним досягненням модерністської літератури.

Паризький сплін. Есе. Шарль Бодлер, Вальтер Беньямін

Пропоноване видання об’єднує під однією обкладинкою знамениту збірку поезій у прозі «Паризький сплін» Шарля Бодлера (1821–1867), що є своєрідним прозовим доповненням до його славетних «Квітів Зла», з блискучими есе Вальтера Беньяміна, які свого часу допомогли повторному відкриттю Бодлера у ХХ столітті. Як і у його віршованих шедеврах, увага Бодлера зосереджена тут на нестримному динамізмі та жорстокій байдужості сучасного міста, на тягарі часу та смертності, а також на миттєвостях свободи, які дарують людині мистецтво та пристрасть. Напоєний неповторною декадентською чуттєвістю ліризм Бодлера доповнюється вдумливими есе Вальтера Беньяміна, які допоможуть читачеві глибше збагнути творчість цієї надзвичайно важливої культурної постаті.

Ловля форелі в Америці. Річард Бротіґан

Зітканий із клаптиків марень, спогадів та вражень роман «Ловля форелі в Америці» (1967) «останнього з бітників» Річарда Бротіґана (1935–1984) – це, напевно, найменший з «великих романів» про Америку, написаних у ХХ столітті. Америка Бротіґана постає перед читачем не як безіменний монстр зі сталі й бетону чи Молох Аллена Ґінзберґа, а як дуже особистий простір, в якому знайдеться місце і для нічних розмов з друзями, і для бездомного безногого каліки, і для меланхолійних пам’ятників у тихих, залитих сонцем парках, і для сонливих провінційних містечок, де дух Америки відчується навіть краще, аніж у бурхливих, стрімких мегаполісах, – той дух простору та свободи, головним символом якого для Річарда Бротіґана став струмок, що повниться сріблястою фореллю.

Сповідь англійського пожирача опіуму. Томас де Квінсі

Романтик «другого ешелону», знайомий Колріджа та товариш Вордсворта, поряд із яким він довший час мешкав у прославленому на всю Європу Озерному краї, Томас де Квінсі (1785–1859) увійшов в історію літератури як автор знаменито-скандальної «Сповіді англійського пожирача опіуму» (1821) – першої відвертої розповіді про насолоди та розпач опіумної залежності. Хоча після першої публікації «Сповідь» викликала значний читацький інтерес, за кілька років витримавши декілька перевидань, з часом вона, як і саме ім’я автора, поступово забулася, аж поки майже через сорок років нове життя у неї вдихнув Шарль Бодлер, присвятивши де Квінсі та його твору свою роботу «Штучний рай». З того часу, ось уже понад сто п’ятдесят років, «Сповідь» де Квінсі має репутацію класики контр-культурної літератури. Творчість де Квінсі слугувала об’єктом натхнення та захоплення для численних письменників: від Едґара Аллена По до Андре Бретона та Хорхе Луїса Борхеса.

Книжки 2-ї черги

Сніданок у Тіффані. Трумен Капоте

Неймовірно атмосферна та сповнена щемкої ностальгії, повість «Сніданок у Тіффані» – це маленька книжка про велику мрію та вічні пошуки людиною того місця у світі, яке вона цілком могла б назвати своїм. Але коли темною стіною нависло минуле, від якого з усіх сил намагаєшся утекти, як відрізнити цей пошук від розпачливої втечі з заплющеними очами? Життя Голлі Ґолайтлі, привабливої та вишуканої молодої дівчини, на перший погляд може видатися справжнім втіленням мрії. З вікон її квартири на Мангеттені щоночі лунає гучна весела музика і рікою ллється шампанське. Мільйонери, голлівудські бонзи та гангстери вважають за честь бути її гістьми. Де б вона не з’являлася, вона миттєво спричиняє справжню сенсацію. Здається, весь Нью-Йорк лежить біля її ніг… Але за блискучим фасадом успіху криється розгублена та налякана людська істота, яка наосліп женеться за фантомами щастя, сама до кінця не вірячи у них, аби лише уникнути необхідності зупинитись та озирнутись назад...

Покоління Х. Дуґлас Коупленд

Біблія дауншифтерів, роман «Покоління Х» Дуґласа Коупленда – це історія про «офісний планктон», який розчарувався в ідеології успіху та щастя, що нав'язується сучасною корпоративною культурою. Якби український переклад роману вийшов одночасно з оригінальним американським виданням, нам, напевне, було б важко вповні його зрозуміти. Однак сьогодні, після більш як 20-ти років корпоративного капіталізму, в Україні з'явилося ціле покоління, яке з легкістю впізнає себе в героях Дуґласа Коупленда. Роман «Покоління Х» – це розповідь про пошуки молодими людьми власної дороги в житті, навскісно і часто всупереч тим шаблонам, які наполегливо насаджує нам суспільство реклами. І розказана ця історія з пристрасністю, прозірливістю та дотепністю справжнього культурного маніфесту.

Голий ланч. Вільям С. Берроуз

«Голий ланч» (1959) ікони біт-покоління Вільяма С. Берроуза (19914 – 1997) ось уже понад п’ятдесят років стабільно користується славою найскандальнішого роману, будь-коли написаного англійською мовою. Це моторошна антиутопія, дія якої відбуваються в невизначеному майбутньому в інфернальному світі, виверненому навспак, під назвою Інтерзона. Роман створено своєрідною експериментальною технікою колажу, тому тут немає сюжету у звичному значенні цього слова. «Голий ланч» – це схоже на нічний кошмар провокативне плетиво безпідставного насильства, непристойних гомоеротичних фантазій, чорного гумору та мовних вибриків, мотивованих схибленою викривленою логікою, зрозумілою лише «героям» цього блискуче-обурливого морально-літературного експерименту.

Філософія в будуарі. Маркіз де Сад

Плід радикального Просвітництва, що підносить свободу (у даному випадку свободу насолоди) вище, ніж будь-які інші суспільні цінності чи особисті чесноти, «Філософія в будуарі» (1795) Маркіза де Сада (1740 – 1814) ось уже понад два століття продовжує обурювати святенників та надихати вільнодумців в усьому світі. Написана у формі драматичного діалогу, книжка розповідає історію юної цнотливої аристократки Євгенії, яку карколомно занурюють у світ гріха та сексуальної насолоди її самопроголошені вчителі – досвідчений розпусник Дольмансе, сластолюбний шевальє де Мірвель і хтива мадам де Сент-Анж. Дія твору відбувається в будуарі мадам де Сент-Анж, де відверта нестримна оргія щедро приправляється філософськими роздумами та коментарями у стилі, що зробив де Сада знаменитим. Заперечуючи релігію, мораль, доброчесність, любов, вірність та інші традиційні чесноти, де Сад з пристрастю революціонера викладає у цій головній книзі лібертіанства, натхненній, серед іншого, Великою французькою революцією, своє бачення нового світу, де панує нічим не обмежена сексуальна свобода.

Ми. Євґєній Замятін

Після руйнівної двохсотрічної війни гине мало не все населення Землі. Ті, кому все ж таки вдалося вижити, жертвуючи своєю особистою свободою, створюють Єдину державу – оплот порядку та рівності. Засновники Єдиної держави підкорили голод – нафтовою їжею, а кохання – рожевими талонами. Все у цьому місті раціональне і математично вивірене. Місто майбутнього обнесене Зеленою стіною, яка захищає його мешканців від хаосу навколишнього ірраціонального світу, а будинки у місті нагадують матриці зі скла, де кожен у своїй комірчині постійно знаходиться під наглядом усіх.

Головний герой роману, інженер Д-503, щасливий жити посеред цього досконалого математичного світу. Він починає свій щоденник як оду величі Єдиній державі, однак його наміри швидко сходять нанівець… «Ми» Євґєнія Замятіна – це безумовно одна з найкращих антиутопій 20-го століття, яка сьогодні звучить особливо актуально.

Етика. Есе про розуміння зла. Ален Бадью

Ця невелика за обсягом книжка визначного сучасного французького філософа була написана для популярної серії видавництва Nous, присвяченої основним філософським поняттям. Однак там, де можна було очікувати на сухий та тезисний вступ, Ален Бадью наважився на палкий памфлет проти панівної сьогодні етичної ідеології. На думку Бадью, головна помилка сучасної ліберальної етики полягає в тому, що вона спершу намагається дати догматичне визначення зла, а вже потім переходить до окреслення добра або істини як його відсутності. На противагу своїм опонентам Бадью пропонує позитивну доктрину, яку він називає «етикою істин», стверджуючи, що справжній філософ повинен перш за все визначити те, що є «добрим» або «істинним», ідентифікуючи зло просто як зраду або відхід від цих істин. Етика істин, яку пропонує Ален Бадью, ґрунтується на ширшій філософській системі автора, що спирається на математичну теорія множин, і яку він виклав у своїх основних роботах «Теорія суб'єкта» (1982), «Буття та подія» (1988) та «Логіки світів» (2006).

Хоча «Етика» Алена Бадью намагається в першу чергу привести читача до більш глибокого розуміння природи добра і зла, вона може також слугувати чудовим вихідним пунктом для більш загального знайомства з філософськими концепціями цього визначного мислителя, який в Україні поки що, на жаль, залишається відносно маловідомим.

Книжки 1-ї черги

Страх і відраза в Лас-Вегасі. Гантер С. Томпсон

 «Час від часу енергія цілого покоління вибухає одним потужним зосередженим спалахом з причин, які свого часу ніхто насправді не розуміє – і які, якщо озирнутись назад, так і не пояснюють, що ж насправді відбулося», – говорить герой роману Гантера С. Томпсона (1937 - 2005) «Страх і відраза в Лас-Вегасі» (1972). Ця енергія викликає ейфорію, однак коли вона згасає, то залишає по собі лише сумні, випалені спалахом ландшафти, із якими доводиться якось давати собі раду. Рауль Дьюк, знаменитий ґонзо-журналіст та, за його власними словами, «одна з потвор, які втекли від Покоління Кохання», мчить на шикарному червоному кабріолеті разом зі своїм адвокатом-самоанцем пустелею до Лас-Вегаса, переслідуючи те, що видається йому Американською Мрією, однак відкриває для себе лише її темну, бридку сторону. «Страх і відраза в Лас-Вегасі» – це роман про похмілля після шаленої вечірки довжиною в ціле десятиліття, сповнений галюциногенним гумором, сюрреалістичними кошмарами, їдким сарказмом та щемливою ностальгією за прекрасним часом, коли покоління дітей-квітів «неслося на гребені високої та прекрасної хвилі…».

Затьмарення. Філіп К. Дік

 «Затьмарення» (1977) –  найкращий роман культового американського письменника Філіпа К. Діка (1928-1982). Сам автор вважав його найвдалішим своїм твором і цінував найбільше з усього свого доробку. Хоча роман вважається фантастичним, власне фантастики в ньому не так уже й багато. Окрім того, що дія відбувається в Каліфорнії 90-их років, фантастичного колориту надають хіба кілька невідомих технологій, на зразок голосканерів та шифрувальних костюмів, завдяки яким роман зажив слави предтечі кіберпанку. «Затьмарення» – це постмодерний роман із подвійним дном. З одного боку, захопливий детективний сюжет (наркотичні субкультури, агент поліції, що працює під прикриттям), який тримає читача в напрузі до останньої сторінки, з іншого ж – філософська розповідь про трагічне роздвоєння людини та пошуки власної ідентичності. Де межі людського «я»? Чи справді я є тим, ким себе вважаю? І які неприємні таємниці відкриє стеження за… самим собою? На ці запитання намагається знайти відповідь головний герой роману Боб Арктор, він же Фред, таємний агент відділу боротьби з наркотиками, а водночас наркоман, що безнадійно підсів на Препарат С – нову небезпечну речовину, що заполонила Америку.

Наркота. Вільям С. Берроуз

«Наркота» (1953) – дебютний роман одного з найскандальніших авторів ХХ століття, «хрещеного батька» бітників, Вільяма С. Берроуза (1914-1997). Книга має переважно автобіографічний характер і до сьогодні залишається чи не найвідвертішою розповіддю про кошмарні будні героїнової залежності. Проводячи читача через наркотичні нетрі Нью-Йорка, Нью-Орлеана та Мехіко-сіті, розкриваючи перед ним справжні прірви відчаю та шаленства від безнастанних пошуків наступної дози, через розпач ломки та безпросвітність існування наркозалежного, роман послідовно ухиляється від будь-якої недомовленості, табу чи сентиментальності. Саме ця сміливість вислову й завоювала йому статус культового контр-культурного тексту, який він упевнено утримує ось уже понад півстоліття.

Місіс Делловей. Вірджинія Вулф

Коли молодість з усіма її пристрастями та бурхливими переживаннями вже позаду, коли більшість із важливих рішень у житті вже прийнято й людина зупиняється на порозі зрілості, цілком природно, що вона раптом відчуває необхідність озирнутися назад і оцінити пройдений шлях. Роман «Місіс Делловей» (1925) британської письменниці Вірджинії Вулф (1888-1942), який критики часто порівнюють з «Уліссом» Джеймса Джойса, розповідає про один день із життя Клариси Делловей, залюбленої в життя лондонської леді з вищих ешелонів британського суспільства. Чудовий червневий день занурює її в спогади про щасливі молоді роки. Клариса розмірковує про свій вибір вийти заміж за надійного та статечного Річарда Делловея, відмовивши екстравагантному Пітеру Волшу, якого вона палко кохала. Річард був її опорою впродовж усіх цих років, і вона прожила з ним щасливе життя, однак вагання й досі не дають їй спокою. Якщо рішення було правильним, чому ж тоді серце щемить від однієї згадки про ті далекі літні дні?

Серце пітьми. Джозеф Конрад

Роман «Серце пітьми» (1899) британського письменника польського походження Джозефа Конрада (1857-1924) справедливо вважається шедевром модерністської літератури. Користаючи з тривалої стоянки в порту, головний герой роману, моряк та блукалець Чарльз Марлоу розповідає про свою подорож у пошуках сумнозвісного торговця слоновою кісткою Курца. Подорожуючи вверх річкою в серце африканського континенту, він поступово стає все більш одержимим цією таємничою постаттю, і врешті знаходить його – майже при смерті, напівзбожеволілого та винного в невимовних злочинах… Нетривале знайомство з Курцом та жахи, побачені у верхів’ях Конго, спонукають Марлоу до радикального переосмислення не лише своїх власних поглядів і цінностей, але й цінностей так званої західної цивілізації загалом. «Серце пітьми» – це класичний модерністський роман, що досліджує межі людського досвіду та кошмарні реалії імперіалізму. Роман слугував літературною основою знаменитого фільму «Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи.

До зустрічі!