Хоча й написані в різний час та за різних нагод, ці есе в теоретичному плані об'єднує багаторічне зацікавлення автора лаканівським психоаналізом Люблянської школи та ідеями Славоя Жижека зокрема, а в тематичному — те, що за визначенням відомого українського публіциста Миколи Рябчука можна було б окреслити як нашу «колоніальну спадщину та постколоніальну спадковість».
