Лийтеся, сльози, сказав полісмен

Про книжку

11 жовтня 1988 року Джейсон Тавернер — чи не найвідоміший на планеті телеведучий, розважальним шоу якого захоплюються десятки мільйонів глядачів, та вже наступного дня він прокидається у брудному мотелі цілковитим ніхто. Він не просто втратив своїх друзів, славу й багатство, схоже, він втратив саму свою ідентичність. Однак у клаустрофобному дистопічному світі роману «Лийтеся, сльози, сказав полісмен», де кожен доносить на кожного й здається, що всі, навіть поліція, мають свої брудні таємниці, нездатність довести, ким ти є, в кращому разі означає автоматичне потрапляння до таборів примусової праці, а в гіршому — смерть. Відчайдушно намагаючись вижити в цьому сповненому пасток і небезпек середовищі, герой роману ступає на шлях, який дасть йому змогу не лише розкрити таємницю власного «зникнення», але й поглянути на своє колишнє життя з перспективи, що ніколи не відкрилася б тій марнославній знаменитості, якою він був всього кілька днів тому. Написаний 1974 року, у час, коли Філіп Дік переживав один із найважчих періодів у своєму житті, роман «Лийтеся, сльози, сказав полісмен» — це зворушлива й дуже особиста притча про людську самотність, але заразом і про нашу здатність врешті пізнати те, ким ми є насправді. Номінований на премії «Г’юго» та «Неб’юла», цей роман є водночас одним із стилістично найдовершеніших творів в усьому доробку Філіпа Діка.

Читати уривок

Про автора

Філіп Кіндред Дік (англ. Philip Kindred Dick, знаний також під абревіатурою PKD (1928-1982) – відомий американський письменник, новеліст та есеїст, що здобув популярність завдяки своїм творам у жанрі наукової фантастики.

Народився 16 грудня 1928 року в Чикаго, Іллінойс, однак невдовзі родина перебралася в район затоки Сан-Франциско. Коли батька хлопчика перевели на посаду в штат Невада, матір відмовилася переїжджати разом із ним, і батьки розлучилися. З того часу Філіп зростав у неповній родині. Ще один трагічний епізод його дитинства – смерть сестри-близнючки Джейн, яка померла у півторамісячному віці. До кінця свого життя письменник так і не зумів оговтатись від цієї втрати. Деякі дослідники творчості Філіпа Діка вважають, що саме ця травма зумовила неодноразову появу в його творах мотиву «фантомного близнюка».

Після закінчення школи майбутній письменник вступив до Каліфорнійського університету в Берклі, однак, провчившись там всього один семестр, вирішив кинути навчання і певний час працював у крамниці вінілових платівок. Філіп Дік був кілька разів одружений, переважно невдало. Щоб підсилити творчі імпульси та погамувати гостроту психічних розладів, які дошкуляли йому дедалі більше, став вживати синтетичні наркотичні препарати. Тож періоди плідної роботи часто чергувалися з періодами депресії і нападами параної. Майже усе своє життя письменник провів у Південній Каліфорнії, де і помер 2 березня 1982 року.

У жанрі наукової фантастики Філіп Дік дебютував на початку 1950-х. У 1955 році було опубліковано його перший роман «Сонячна лотерея». 1950-ті та ранні 1960-ті були дуже плідним періодом у творчості письменника. У 1963 році він отримав найвищу нагороду у світі наукової фантастики – премію «Г’юго»  за роман «Людина у високому замку». За наступні півтора десятиліття написав більшість своїх найвідоміших творів.

У своїх текстах за фасадом розважальних науково-фантастичних сюжетів Філіп Дік досліджував складні філософські та метафізичні теми, що й принесло йому славу серйозного романіста. Дія його творів часто відбувається у похмурих техногенних світах майбутнього, де панують корпорації-монополісти та авторитарні режими. Також для цього автора характерне зацікавлення штучним інтелектом, зміненими станами свідомості та симбіозом між людиною та машиною. У більш пізніх роботах письменника («ВАЛІС», «Божественне вторгнення», «Трансміграція Тімоті Арчера») чітко відобразився його інтерес до метафізики та теології. Філіп Дік часто моделював персонажів та сюжети своїх текстів з власного досвіду, досліджуючи природу наркоманії, параної, шизофренії та трансцендентних практик.

До найвідоміших творів Філіпа Діка належать «Звихнутий час» (1959), «Людина у високому замку» (1962), «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (1968), «Убік» (1969), «Затьмарення» (1977) та деякі інші. Кілька реалістичних романів, які Дік створив ще на початку свої кар’єри, були опубліковані лише після його смерті і отримали схвальні відгуки критиків. Багато творів Філіпа Діка було екранізовано. Його роман «Чи мріють андроїди про електричних овець?» став літературною основою культового фільму режисера Рідлі Скотта «Той, що біжить по лезу» (1982), а за антиутопією «Людина у високому замку» кінокомпанія Amazon Studios зняла однойменний телесеріал. Загалом творчий доробок Філіпа Діка налічує більш ніж 30 романів і 110 оповідань.

Українською мовою наразі опубліковано чотири романи Філіпа Діка – «Затьмарення», «Чи мріють андроїди про електричних овець?», «Людина у високому замку» та «Убік».

Про видання

Це перше видання роману «Лийтеся, сльози, сказав полісмен» українською мовою. 

Переклад з англійської: Гєник Бєляков.

Дизайн обкладинки: Варвара Перекрест.

Орієнтовний формат: 13х20 см; орієнтовна кількість сторінок: 300.

Тверда палітурка, якісний книжковий папір.

Орієнтовний час виходу друком: травень 2019.

Поділитися

Найчастіші запитання